Благородні гази — це шість елементів 18-ї (останньої) групи періодичної таблиці: Гелій (He), Неон (Ne), Аргон (Ar), Криптон (Kr), Ксенон (Xe) та Радон (Rn). Їх називають «благородними» за аналогією з благородними металами — вони «не бажають» реагувати з іншими елементами. Причина проста й елегантна: у них повністю заповнена зовнішня електронна оболонка, тому немає потреби приймати чи віддавати електрони. Це найстабільніша електронна конфігурація у природі.
Довгий час вважалося, що благородні гази не утворюють жодних хімічних сполук. У 1962 році Ніл Бартлетт зруйнував цей міф, синтезувавши першу сполуку Ксенону — XePtF₆. Відтоді отримано десятки сполук Ксенону та кілька — Криптону. Проте Гелій, Неон та Аргон залишаються абсолютно інертними. Усі благородні гази — безбарвні, без запаху, одноатомні. Аргон — третій за поширеністю газ в атмосфері (0.93%), випереджаючи навіть CO₂. Гелій — другий за поширеністю елемент у Всесвіті після Водню, але на Землі його відносно мало.
Застосування благородних газів дивовижно різноманітне. Гелій використовують для наповнення повітряних куль і як охолоджувач у магнітно-резонансних томографах (МРТ) — він охолоджує магніти до -269°C. Неонові вивіски світяться характерним червоно-оранжевим сяйвом. Аргоном заповнюють звичайні лампочки та використовують при зварюванні для захисту від окислення. Криптон та Ксенон застосовують у потужних лазерах та фарах автомобілів. Радон — радіоактивний газ, що природно виділяється з ґрунту і є другою за значимістю причиною раку легенів після куріння.