Лантаноїди — це серія з 15 хімічних елементів з атомними номерами від 57 (Лантан, La) до 71 (Лютецій, Lu). Їх часто називають «рідкісноземельними елементами», хоча ця назва оманлива — деякі лантаноїди поширеніші за Свинець або Олово. Церій (Ce), наприклад, — 25-й за поширеністю елемент у земній корі. У періодичній таблиці лантаноїди винесені в окремий рядок під основною таблицею разом з актиноїдами — інакше таблиця була б занадто широкою.
Хімічна схожість лантаноїдів вражає: усі вони сріблясто-білі метали, утворюють переважно іони зі ступенем окиснення +3, і їхні властивості змінюються дуже плавно від Лантану до Лютецію. Ця схожість пояснюється тим, що електрони додаються на глибинні 4f-орбіталі, які майже не впливають на зовнішню хімію. Саме тому розділити лантаноїди одне від одного — надзвичайно складне завдання, яке століттями ставило хіміків у глухий кут. Цікавий ефект — «лантаноїдне стиснення»: радіус атомів плавно зменшується по серії через слабке екранування 4f-електронами.
Попри назву «рідкісноземельні», лантаноїди сьогодні — стратегічно важливі елементи. Неодим (Nd) використовують у найпотужніших постійних магнітах — NdFeB-магніти є в кожному жорсткому диску, навушниках та електродвигуні. Європій (Eu) та Тербій (Tb) забезпечують червоний та зелений кольори на екранах смартфонів. Церій — у каталізаторах автомобілів та полірувальних порошках. Ербій підсилює сигнал в оптоволоконних кабелях, забезпечуючи інтернет по всьому світу.