Кельвін (K) — це основна одиниця вимірювання температури в Міжнародній системі одиниць (СІ), названа на честь британського фізика Вільяма Томсона, першого барона Кельвіна. На відміну від шкали Цельсія, яка починається з температури замерзання води, шкала Кельвіна починається з абсолютного нуля — найнижчої фізично можливої температури. Формула перетворення проста: K = °C + 273.15. Тобто вода замерзає при 273.15 K, а кипить при 373.15 K. Розмір одного кельвіна дорівнює одному градусу Цельсія — різниця лише у точці відліку.
Важливий нюанс: кельвін — це не «градус». Правильно казати «100 кельвінів», а не «100 градусів Кельвіна». Символ пишеться без знака градуса: 300 K, а не 300°K. Це не просто формальність — кельвін є абсолютною шкалою, де 0 означає «відсутність теплової енергії», а не умовну точку відліку. Тому 200 K — справді вдвічі «теплішe» за 100 K в енергетичному сенсі, чого не можна сказати про градуси Цельсія (200°C — не вдвічі теплішe за 100°C).
У 2019 році визначення кельвіна було переглянуто: тепер він прив'язаний не до потрійної точки води, а до фундаментальної фізичної сталої Больцмана (k = 1.380649 × 10⁻²³ Дж/К). Це зробило одиницю незалежною від будь-якої конкретної речовини. Кельвін використовують скрізь у науці: температура зірок (Сонце — 5778 K на поверхні), космічного фону (2.7 K), надпровідників, хімічних реакцій. У повсякденному житті ми рідко зустрічаємо кельвіни, але вони ховаються всюди: колірна температура лампочок (2700 K — теплий, 6500 K — холодний світ) вимірюється саме в кельвінах.