Кожного разу, коли ви бачите сонячне світло, ви бачите результат термоядерного синтезу. Глибоко в надрах Сонця, при температурі 15 мільйонів градусів та колосальному тиску, ядра Водню зливаються в ядра Гелію. При цьому злитті крихітна частинка маси перетворюється на величезну кількість енергії за знаменитою формулою Ейнштейна E=mc². Щосекунди Сонце перетворює 600 мільйонів тонн Водню на 596 мільйонів тонн Гелію — ці «зниклі» 4 мільйони тонн маси і стають енергією, що зігріває нашу планету.
Термоядерний синтез — це протилежність ядерному поділу (який використовується в АЕС). При поділі важкі ядра (Уран, Плутоній) розщеплюються на легші. При синтезі — навпаки, легкі ядра зливаються у важчі. Синтез виділяє в рази більше енергії на одиницю маси палива, а «паливом» є Водень — найпоширеніший елемент Всесвіту. Один грам дейтерію (важкого Водню) при синтезі виділяє стільки ж енергії, скільки 8 тонн нафти.
Людство давно мріє приборкати термоядерний синтез для мирної енергетики. Проблема — створити та утримати плазму з температурою понад 100 мільйонів градусів (гарячіше за центр Сонця!). Для цього будується міжнародний реактор ITER у Франції — найскладніший науковий проєкт в історії. Термоядерна енергія обіцяє майже необмежне, чисте джерело енергії: паливо — з морської води, відходи — безпечний Гелій, жодних викидів CO₂. Це може стати найбільшою технологічною революцією XXI століття.