Динаміт, Нобелівська премія і... хімічний елемент. Нобелій названо на честь Альфреда Нобеля — шведського винахідника, який заповів свій статок на нагороди найкращим ученим світу. Тепер його ім'я стоїть у періодичній таблиці під номером 102.
Історія відкриття нобелію — це детектив. Три країни — США, Швеція і СРСР — одночасно претендували на першість. Суперечка тривала роками. Зрештою пріоритет визнали за американськими вченими з Берклі (1958 рік). Нобелій існує лише хвилини після синтезу і розпадається на легші елементи.
Нобелій — один із найкороткоживучих актиноїдів. Його найстабільніший ізотоп No-259 живе лише 58 хвилин. Менше ніж за годину половина атомів зникає. Але навіть за цей час учені встигають проводити хімічні експерименти з окремими атомами. Нобелій цікавий тим, що його стабільний стан окиснення +2 (а не +3, як у більшості актиноїдів). Це наслідок релятивістських ефектів у надважких атомах.
Нобелій надзвичайно радіоактивний. Випромінює альфа-частинки та гамма-промені. Його найдовший ізотоп живе лише 58 хвилин. Працюють з окремими атомами, тому практична загроза мінімальна. Але теоретично він був би вкрай небезпечний для організму. Синтезувати нобелій можуть лише кілька лабораторій у світі.
Альфред Нобель винайшов динаміт, заробив мільйони і заповів їх на премії для вчених. Тепер його ім'я — і серед елементів у таблиці Менделєєва.
За відкриття нобелію змагалися три країни одночасно: Швеція, США та СРСР. Наукова «битва» тривала кілька років, поки істину не встановили.
Найстабільніший ізотоп No-259 живе лише 58 хвилин. Учені мають менше години на всі експерименти. Потім атоми просто зникають.
Нобелій — один із перших елементів, для яких виміряли іонізаційну енергію окремих атомів. Це революційна техніка у хімії надважких елементів.
| Ізотоп | Маса (u) | Поширеність | Період напіврозпаду | Розпад |
|---|---|---|---|---|
255No☢ | 255.093241 | синтетичний | 3.1 minutes | α |
259No☢ | 259.101030 | синтетичний | 58 minutes | α |
Cyclotron bombardment of curium