Елемент, який народився в лабораторії й існує лише завдяки людському генію. Берклій — один із найрідкісніших матеріалів на планеті. За всю історію людства його виробили лише кілька грамів. Кожен атом берклію створений штучно в ядерному реакторі.
Берклій назвали на честь міста Берклі в Каліфорнії, де його вперше синтезували у 1949 році. Він став п'ятим трансурановим елементом, відкритим людиною. Сьогодні берклій — незамінний інструмент для створення ще важчих елементів. Саме завдяки йому вчені відкрили теннессін — елемент 117.
Берклій — сріблястий радіоактивний метал із групи актиноїдів. Його отримують у спеціальних ядерних реакторах шляхом тривалого нейтронного опромінення кюрію або плутонію. Процес займає місяці, а вихід — лише міліграми. На повітрі берклій швидко окислюється й темніє через інтенсивну радіоактивність.
Головне призначення берклію — слугувати мішенню для синтезу надважких елементів. У 2010 році саме берклій-249 допоміг синтезувати теннессін. Це один з тих елементів, що існують лише заради науки.
Берклій — надзвичайно радіоактивний метал. Він випромінює альфа-частинки та бета-промені, які руйнують живі клітини. При потраплянні в організм накопичується в кістках і печінці, спричиняючи важкі ураження. Працювати з берклієм можна лише в спеціальних гарячих камерах із дистанційним керуванням та багатошаровим захистом від випромінювання.
Берклій назвали на честь міста Берклі в Каліфорнії. Цікаво, що й саме місто отримало ім'я на честь філософа Джорджа Берклі, який ніколи там не був.
За всю історію людства вироблено лише кілька грамів берклію. Один грам коштував би мільйони доларів — якби його взагалі продавали.
У 2010 році 22 міліграми берклію-249 стали ключем до відкриття теннессіну — елемента 117. Ці міліграми готували 250 днів у реакторі.
Металевий берклій має красивий сріблястий блиск. Але побачити його майже неможливо — на повітрі він темніє за лічені хвилини через радіоактивний саморозігрів.
Найстабільніший ізотоп Bk-247 живе 1 380 років. Це довго для трансуранового елемента, але мить порівняно з віком Землі (4,5 мільярда років).
| Ізотоп | Маса (u) | Поширеність | Період напіврозпаду | Розпад |
|---|---|---|---|---|
247Bk☢ | 247.070307 | синтетичний | 1380 years | α |
249Bk☢ | 249.074987 | синтетичний | 330 days | β−/α |
Cyclotron bombardment of americium