Атомний номер — це як номер паспорта для хімічного елемента. Так само як кожна людина має унікальний ідентифікаційний номер, кожен елемент має свій атомний номер — кількість протонів у ядрі. Гідроген має 1 протон — його атомний номер 1. Гелій має 2 протони — номер 2. Карбон — 6, Оксиген — 8, Ферум (залізо) — 26, а Аурум (золото) — аж 79. Цей номер не може бути дробовим чи від'ємним — тільки цілі числа від 1 до 118.
Саме атомний номер визначає положення елемента в періодичній таблиці. Елементи розташовані послідовно: зліва направо, зверху донизу, за зростанням кількості протонів. Якщо ви знаєте атомний номер — ви знаєте, де саме шукати елемент у таблиці, і навпаки. Більше того, атомний номер визначає хімічну «індивідуальність» елемента: змінити кількість протонів — означає перетворити один елемент на інший. Цю мрію алхіміків — перетворення свинцю (82 протони) на золото (79 протонів) — теоретично можливо здійснити в ядерному реакторі, але вартість такого «золота» в мільярди разів перевищить його ринкову ціну.
Важливо не плутати атомний номер з атомною масою. Атомний номер — це кількість протонів (ціле число), а атомна маса включає також нейтрони і зазвичай є дробовим числом. Наприклад, у Хлору атомний номер 17, а атомна маса — 35.45 а.о.м.