Менше ніж 30 грамів на всю планету — і це не жарт. Астат настільки рідкісний, що жодна людина ніколи не бачила його неозброєним оком. Він народжується з розпаду урану й торію, але зникає швидше, ніж встигаєш моргнути. Найдовший період напіврозпаду — лише 8,1 години.
Астат — останній природний галоген у таблиці Менделєєва. Він мав би нагадувати йод, але набагато «металічніший» за своїх братів. Учені створюють його на циклотронах, бомбардуючи вісмут альфа-частинками. І хоча його мізерно мало, саме астат-211 може стати справжньою зброєю проти раку.
Астат синтезували вперше у 1940 році в Каліфорнії. Вчені Дейл Корсон, Кеннет Маккензі та Еміліо Сеґре обстріляли вісмут на циклотроні й отримали кілька атомів нового елемента. Назву обрали від грецького «astatos» — нестійкий. Ідеально підходить: усі ізотопи розпадаються за лічені години.
Сьогодні астат-211 — зірка ядерної медицини. Його альфа-частинки вбивають ракові клітини, не чіпаючи здорові. Клінічні випробування вже тривають у кількох країнах.
Астат надзвичайно радіоактивний. Його альфа-випромінювання руйнує клітини при найменшому контакті. Як і йод, астат накопичується в щитовидній залозі, що особливо небезпечно. Усі роботи проводяться лише з мікроскопічними кількостями в герметичних боксах із дистанційним маніпулюванням. Свинцевий захист та радіаційний моніторинг обов'язкові.
У всій земній корі одночасно існує менше 30 грамів астату. Це найрідкісніший природний елемент на планеті — рідше за золото в мільярди разів.
Найстабільніший ізотоп астату-210 «живе» лише 8,1 години. За добу від нього не залишиться майже нічого.
Назва «астат» походить від грецького слова «astatos» — нестійкий. Жоден інший елемент так чесно не попереджає про свою природу.
Астат-211 — надія онкології. Його альфа-частинки пролітають лише кілька клітин і знищують пухлину точково, не ушкоджуючи тканини навколо.
Жодна людина ніколи не бачила астат неозброєним оком. Усі досліди проводять із кількома мільйонами атомів — невидимими для нас.
Астат відкрили в 1940 році — останнім із природних галогенів. Але передбачив його існування Менделєєв ще у 1869 році, назвавши «ека-йод».
| Ізотоп | Маса (u) | Поширеність | Період напіврозпаду | Розпад |
|---|---|---|---|---|
210At☢ | 209.987148 | синтетичний | 8.1 hours | EC/α |
211At☢ | 210.987496 | синтетичний | 7.214 hours | EC/α |
Cyclotron bombardment of bismuth